Петро Масляк. Сповідь українського шахрая: Роман. -- Вашинґтон: Україна Інк. -- 2026. -- 247 с.
Хто такий “український шахрай”, тобто етнічний українець, який займається шахраюванням не тому, що до цього лежить його душа чи він має до цього ґенетичні схильності, а тому, що середовище ставить перед ним дилему: або виїхати з країни в країну, де діють зако-ни, в тому числі й економічні, або залишитися вдома і використати свій розум для того, щоб обманювати своїх співвітчизників. Як показує життя, це нелегкий вибір. Більшість українців на цьому шляху ламаються і сходять з дистанції, бо не мають до шахраювання ґенетичного хисту. Однак сильні люди на зламі стають ще сильнішими. І тоді ми маємо українського шахрая, якого не здатні перемогти ніякі сили.
Це — книга про реальні події і реальних людей, які обставинами життя стали шахраями, але які не пройшли випробуванням власною сутністю і власною совістю. Як правило, такі люди або тікають з країни, або кінчають життя самогубством, намагаючись забрати з собою якомога більше людей, які примусили їх стати шахраями.
Особливо загострилася ця ситуація в останні роки, коли перед багатьма романтиками постала проблема переоцінки цінностей. Якщо в 90-ті роки ХХ століття українські шахраї знаходили собі виправдання в тому, що вони “грабують награбоване”, то нині вони вимушені грабувати свій народ, свою націю. І цей грабунок відбувається переважно через бюджет країни. Розробити геніальну шахрайську оборудку в 1990-х із сейфом, яка описана в цій книжці, це одно, а “тупо” пограбувати пенсіонера, хвору дитину, матір-одиначку тощо — зовсім інше.
Українці – народ-воїн, народ-хлібороб, народ-мислитель. Наша нація дала людству Пісню, Хліб і Крила. Саме вона витворила найбільшу у світі кількість найме-лодійніших народних пісень, засіяла пшеницею всі чорноземи планети, вивела людину в Космос і відправила її на Місяць. Ми завжди з презирством ставилися до шахраїв і шахраювання. Козак Мамай, такий собі мальований образ українця, пропонував називати себе так, як кому заманеться, однак вимагав одного, щоб його не звали крамарем. Але часи змінюються, і разом з ними змінюються і люди. У час змін закономірно виникає конфлікт між глибинною генетикою людини, об’єктивним чинником, і вимогами часу, суб’єктивним началом буття. Усе це відбувається в переломні періоди історії. Божевільний час кличе до життя “українського хворого на всю голову”, час, коли все і всі продаються, — українського шахрая. Протиріччя між ґенетично закладеною в українцях відразою до шахраювання і об’єктивною неможливістю прожити без нього в сучасній Україні породжує ще не описані в художній літературі драми і трагедії. Саме про це запропонований читачам роман “Сповідь українського шахрая”.
***
Петро Масляк — професор, доктор наук, академік Національної академії наук вищої освіти. Працював у школі, навчався в аспірантурі і працював в Академії наук, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автор понад 500 наукових робіт, десятків підручників та навчальних посібників, кількох романів, повістей та оповідань. Блогер, ютубер та спікер телевізійних програм.
